2016-02-14

Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області

Застосування права на податкову знижку при сплаті пожертвувань та благодійних внесків

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що платник податку - резидент має право включити до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року. При цьому, неприбуткові організації – отримувачі благодійних внесків, мають відповідати умовам, визначеним Податковим кодексом України для неприбуткових організацій.

Нагадаємо, громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надавати річну податкову декларацію за звітний 2015 рік протягом всього поточного року - включно по 31 грудня 2016 року.

Декларування доходів, отриманих громадянами від надання послуг репетиторства

Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити з таких доходів податок та військовий збір.

Тобто, громадяни, які отримували у минулому році доходи не від податкових агентів, зокрема, від надання послуг репетиторства іншим громадянам, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання з податку на доходи та військового збору, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Застосування права на податкову знижку при сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, основною умовою застосування податкової знижки, є визначення громадянином придбаного житла як основного місця проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Якщо громадянин не зареєстрував своє місце проживання у придбаній квартирі (будинку), відповідно він не має права включити до податкової знижки суму процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Таким правом громадянин зможе скористатися з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) буде визначений ним як основне місце проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Доходи від успадкування чи отримання в дарунок майна відображаються у річній податковій декларації

Громадяни, які отримали у минулому році доходи від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити з таких доходів податок та військовий збір. Зауважимо, що починаючи з 1 січня 2016 року доходи, отримані громадянами внаслідок успадкування чи утримання в дарунок майна, відображаються тільки у декларації без заповнення окремих додатків. Зокрема, інформація щодо зазначених доходів, відомості щодо утриманого (сплаченого) податку/збору та визначені податкові зобов'язання відображаються у рядку 10.5 декларації форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. № 859.

Нагадаємо, податкова декларація про майновий стан і доходи надається до 1 травня року, що настає за звітним. Сума податкового зобов'язання з податку на доходи та військового збору, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Про сплату пені та штрафних санкцій платниками єдиного внеску

З 1 січня 2016 року суми пені та штрафів, передбачених нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Таким чином, термін сплати по рішеннях, винесених територіальним органом Державної фіскальної служби до 31 грудня 2015 року включно, становитиме 10 робочих днів, винесених з 1 січня 2016 року - 10 календарних днів. Порядок сплати платником єдиного внеску суми пені та штрафів в зв’язку із змінами термінів сплати, роз’яснений листом ДФС України від 15.01.2016р. №1261/7/99-99-17-03-01-17 .

Порядок оподаткування перехідних сум (лікарняних, відпускних) єдиним внеском

З 1 січня 2016 року для роботодавців, фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та інших платників, єдиний внесок встановлений у розмірі 22 відсотки до бази нарахування. Зазначені зміни внесені до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Положеннями названого Закону визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.

Враховуючи викладене, єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року, обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), тобто за ставкою 22 відсотки. Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають. Порядок оподаткування перехідних сум (лікарняних, відпускних) роз’яснений листом ДФС України від 22.01.2016р. №2014/7/99-99-17-03-01-17.

У минулому році громадянин придбав квартиру за рахунок іпотечного кредиту, отриманого у банківській установі. На даний час у придбаній квартирі громадянин не зареєстрував своє місце проживання. Чи має право громадянин застосувати податкову знижку по сумах сплачених процентів за користування кредитом?

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Це право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа - резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов'язані зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому: об'єкт житлової іпотеки придбавається; збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Враховуючи наведене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначений платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя за вибором, коли об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності?

Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту. Згідно з пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1ст.175ПКУ). Зокрема, п.175.2 ст.175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п.175.3 цієї статті.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Податковий розрахунок за формою 1ДФ подається окремо за кожний квартал

Порядок подання податкового розрахунку за формою 1 ДФ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Способи надання Податкового розрахунку за формою 1ДФ податковими агентами

Податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;
- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
- на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до контролюючого органу. Другий - з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в контролюючому органі, повертається податковому агенту.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких є окремим податковим розрахунком зі своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Порядок проведення коригувань Податкового розрахунку за формою 1ДФ

Коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок. Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I: для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.

Коригування показників розділу II Податкового розрахунку проводиться у такому порядку:
- підрозділ "Оподаткування процентів": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Оподаткування процентів - виключення**" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Оподаткування процентів" відобразити правильну інформацію;
- підрозділ "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею" відобразити правильну інформацію;
- підрозділ "Військовий збір": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.

Порядок підписання Податкового розрахунку за формою 1ДФ податковими агентами

Податковий розрахунок на останній сторінці завіряється:
- для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою (за наявності);
- для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою (за наявності). У полі "Дата подання" проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом.

Порядок заповнення граф «Дата прийняття на роботу» та «Дата прийняття на роботу»

Графа 6 «Дата прийняття на роботу» заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

У графі 6 "Дата прийняття на роботу" проставляється дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття - 19 серпня 2014 року, то у графі 6 потрібно вказати "19.08.2014".

У графі 7 "Дата звільнення з роботи" проставляється дата звільнення фізичної особи з роботи за вищенаведеним зразком.

При заповненні ознак доходів і ознак податкових соціальних пільг слід ураховувати можливі варіанти їх поєднування

При заповненні Податкового розрахунку за формою 1ДФ застосовуються такі ознаки податкових пільг.
- по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України - для будь-якого платника податку (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року) - 01;
- по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року) - 04;
- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ) – 02;
- по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ) – 03.

Податкова звітність з ПДВ за січень 2016 року подається за новою формою

Платники податку на додану вартість звітують за новою формою в електронному вигляді починаючи зі звітів за січень 2016 року. Нова форма декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який опубліковано 30 січня 2016 року у виданні "Урядовий кур’єр". Нагадаємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.

Розроблено порядок ведення та форми реєстрів заяв про відшкодування ПДВ

З 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, Законом України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Наразі ДФС направлено до Міністерства фінансів України пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення та форми реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування».

Реєстри заяв міститимуть такі дані:
-найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
-дата прийняття заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку, номер податкової декларації/уточнюючого розрахунку;
-сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, згідно декларації або уточнюючого розрахунку;
-дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за заявою;
-дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню;
-дата неузгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за заявою, номер податкового повідомлення-рішення та неузгоджена сума бюджетного відшкодування;
-дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
-дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
-дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Практична реалізація публікації 2-х реєстрів заяв відбудеться після набрання чинності цієї постанови.

Щодо звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Так, підпунктом 4 пункту 2 розділу ІI «Прикінцеві положення» Закону № 909 внесено зміни до статей 7 та 8 Закону № 2464. Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону № 2464).

На сьогодні готуються зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Порядок № 435), у тому числі форми Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, (додаток 4 до Порядку № 435) (далі – Звіт), де будуть враховані всі зміни, що відбулися з 1 січня 2016 року. До затвердження нової форми необхідно подавати Звіт до органу ДФС як за звітні періоди 2016 року, так і за попередні звітні періоди до 2016 року (несвоєчасно подані) за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435, що діяла з 01.05.2015, із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Незважаючи на введення єдиної ставки єдиного внеску для всіх видів доходу, рядки в таблиці 1 Звіту необхідно заповнювати у розрізі видів доходу. Суми нарахованого єдиного внеску необхідно відображати у рядках таблиці 1 Звіту за видами доходу, але розраховувати за новою ставкою (22 відс.), крім: підприємств, установ і організацій для працюючих інвалідів – 8,41 відсотка; підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС – 5,3 відсотка; підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (за умов, визначених частиною чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464) для працюючих інвалідів – 5,5 відсотка.

Оскільки, починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, утримання єдиного внеску із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано, цей показник не зазначається при заповненні Звіту (рядки 5, 5.1 – 5.6 у таблиці 1 Звіту). Також не відображається нарахований дохід, з якого утримується єдиний внесок (рядки 4, 4.1 – 4.4 таблиці 1 Звіту). Відповідно у таблиці 6 Звіту не заповнюється реквізит 20 ,,Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)”.

Про особливості подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909) внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.

З метою забезпечення виконання нових правил оподаткування, запроваджених з 1 січня 2016 року, Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі – наказ № 21) затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість. Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" 30 січня 2016 року.

Враховуючи те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, що затверджена наказом № 21, податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, усіма платниками податку подається за новою формою в електронному вигляді.

Про авансові внески фізичних осіб-підприємців

В зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» авансовий платіж з податку на доходи фізичних осіб за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Таким чином, для фізичних осіб – підприємців під час заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів по податку на доходи фізичних осіб, тобто, платниками податків не заповнюється рядок 6 розділу ІІ додатку Ф4.

ГУ ДФС у Запорізькій області