2016-05-10

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує

З якого дня діє нова форма авансового звіту?

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 350 оновлено форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, і застосовується з 19 квітня поточного року.

Оновлена форма Звіту не містить суттєвих змін. В авансовому звіті уточнено розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб у разі несвоєчасного повернення підзвітних сум. У Звіті не вказана конкретна ставка податку на доходи фізичних осіб, отже підзвітна особа самостійно зазначає ту ставку, яка діє на момент його складання.

Як визнається об’єкт оподаткування єдиним податком при продажу юридичною особою основних фондів?

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів. Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Тобто, при реалізації підприємствами-платниками єдиного податку основних засобів об’єкт оподаткування залежить від кількості місяців їх використання. Дохід від продажу основних засобів визначається згідно з договором про реалізацію. Для юридичних осіб – платників єдиного податку не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Які діють обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб?

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ № 210. Такі граничні суми розрахунків становлять:
– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;
– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;
– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. При цьому, обмеження не поширюються на:
- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
- використання коштів, виданих на відрядження.

Якщо граничний термін подання податкової звітності припадає на святковий день, коли подавати таку звітність?

Відповідно до Податкового кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тобто, податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день.

Який штраф застосовується за порушення терміну сплати податків?

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чи нараховується пеня за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання?

Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Чи застосовується податкова соціальна пільга при неповному робочому дні?

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2016 році ця сума складає 1930 грн.).

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році ця сума становить 689 грн.).

При цьому, право на отримання податкової соціальної пільги залежить від розміру місячного доходу, а не кількості відпрацьованого часу. Отже, якщо працівник працює неповний робочий день та отримує у зв'язку з трудовими відносинами заробітну плату, яка у 2016 році не перевищує 1930 грн. на місяць, він має право на застосування податкової соціальної пільги 689 грн.

Чи застосовується реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахунків у безготівковій формі?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій. Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. РРО не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО є обов’язковим. При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

Чи застосовується податкова соціальна пільга до авансу?

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2016 році ця сума складає 1930 грн.). У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір податкова соціальна пільга не надається, незалежно від категорії платника податку. Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.

Яку податкову соціальну пільгу може отримувати студент?

Студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1 Податкового кодексу (у 2016 році ця сума складає 1033,5 грн.). При цьому, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовується. Отже у разі, якщо студент, який не отримує стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1033,5 грн., за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2016 році 1930 гривень. При цьому студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб проценти на банківських рахунках?

Ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Чи передбачена можливість тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755. Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності, зокрема, у разі декретної відпустки, хвороби, виїзду за кордон та ін.).

Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення чи є право на податкову знижку?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми сплачених коштів на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Чи зобов’язані платники єдиного податку, не платники ПДВ, при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України сплачувати податок на додану вартість та реєструватися платниками ПДВ?

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно із п. 181.2 ст. 181 ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку. Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

У разі переходу на загальну систему оподаткування за добровільним рішенням, у який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати податку на додану вартість, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ?

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Підприємство уклало договір добровільного медичного страхування працівників. При цьому ПДФО та військовий збір зі страхових виплат сплачено за рахунок підприємства. Як такі виплати відображаються у розрахунку № 1ДФ?

Суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з пп. 164.2.16 ПКУ. Тобто такі суми підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Оскільки оплата підприємством-роботодавцем страхового полісу для отримання страхових послуг працівником є доходом такого працівника у негрошовій формі, то під час його оподаткування ПДФО застосовується «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ (для ставки 18 % – 1,219512). При обчисленні військового збору цей коефіцієнт не застосовується. Суми страхових платежів є додатковим благом працівника, що надається роботодавцем (пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ)). Тому в податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід відображають з ознакою доходу «126».

Каков порядок налогообложения материальной помощи в связи с рождением ребенка, которая предоставляется работнице по ее заявлению (коллективным договором не предусмотрена)?

Для целей обложения НДФЛ и военным сбором материальную помощь подразделяют на целевую и нецелевую. Руководствуясь пп. 170.7.3 НКУ, материальную помощь в связи с рождением ребенка можно квалифицировать как нецелевую благотворительную помощь, сумма которой не включается в налогооблагаемый доход в размере, не превышающем (совокупно в течение отчетного налогового года) предельный размер дохода, определенный согласно абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ (в 2016 году – 1930 грн.). Сумма превышения над этим размером включается в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход налогоплательщика согласно пп. 164.2.18 НКУ и подлежит налогообложению у источника выплаты. То есть в данном случае, если сумма материальной помощи в связи с рождением ребенка не превышает 1930 грн., то она не облагается НДФЛ. Если же сумма выплаты превышает указанный размер, то сумма превышения облагается НДФЛ по ставке 18 %.

Объектом обложения военным сбором является общий месячный (годовой) доход, облагаемый НДФЛ (пп. 1.2 п. 16 1 подразд. 10 разд. XX НКУ). Поэтому с части нецелевой благотворительной помощи, которая не облагается НДФЛ, удерживать военный сбор не нужно. Сумма превышения над необлагаемыми 1930 грн. облагается военным сбором по ставке 1,5 %.

Чтобы определить, облагается ли тот или иной вид материальной помощи ЕСВ, необходимо выяснить, относится она к помощи систематического характера или к разовой. В данном случае материальная помощь работнице в связи с рождением ребенка имеет признаки разовой. Поскольку она предоставляется в случае возникновения определенных жизненных обстоятельств (рождение ребенка), на основании заявления, а не коллективного договора. Поэтому такая помощь не является базой начисления ЕСВ согласно п. 14 Перечня видов выплат, осуществляемых за счет средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного постановлением КМУ от 22.12.2010 г. № 1170. Кроме того в письме от 13.07.2011 г. № 14399/03-20 ПФУ отмечает, что материальная помощь разового характера, которая предоставляется отдельным работникам в связи с семейными обстоятельствами, на оплату лечения, оздоровление детей, погребение, когда необходимость ее получения возникла внезапно, при условии подачи заявления, и ее размер определяется администрацией предприятия, не является базой для начисления единого взноса.

Таким образом, материальная помощь в связи с рождением ребенка не облагается НДФЛ и военным сбором – в пределах 1930 грн. Также, независимо от размера помощи, на нее не начисляется ЕСВ.

Підприємство на загальній системі оподаткування надало поворотну фінансову допомогу своєму працівнику. Які наслідки для фізичної особи та підприємства, якщо допомогу не буде повернуто у визначені договором терміни?

Поворотна фінансова допомога працівнику зазвичай надається у вигляді позики, тобто укладається договір позики. Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ сума отриманої поворотної фінансової допомоги не включається до доходів фізособи. Водночас, базою оподаткування для ПДФО буде сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності (пп. 164.2.7 ПКУ). Таким чином, ПДФО потрібно буде нарахувати, якщо сплине строк позовної давності за наданою допомогою або підприємство вирішить провести прощення боргу до закінчення такого строку. Так само потрібно буде нарахувати і військовий збір.

ЄСВ на суму позики не нараховується у будь-якому випадку (п. 13 р. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

Щодо податку на прибуток ПКУ не містить спеціальних норм стосовно надання поворотної фіндопомоги працівнику, тож ніяких наслідків тут не виникає.

Чи необхідно відображати в податковому розрахунку форми № 1ДФ вартість квітів та дарунків, якщо вона не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати?

Підпунктом 14.1.180 ПКУ встановлено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі у грошовій або негрошовій формі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Як визначено пп. 14.1.47 ПКУ, додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (за базу оподаткування приймається вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт).

Водночас, пп. 165.1.39 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 609 грн.).

Вартість квітів та дарунків, отриманих фізичними особами від підприємства, є сумою доходу у вигляді дарунків для фізичних осіб, отриманого в негрошовій формі, а відтак відповідно до норм ПКУ підприємство є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб з таких доходів.

Згідно з п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4. У розрахунку за формою № 1ДФ вартість квітів та дарунків відображається окремим рядком з ознакою доходу «160», якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), і за ознакою доходу «126» як додаткове благо, якщо вартість дарунків та квітів, що надаються платникові податків, перевищує у 2015 році 609 грн.

1 января 2016 года вступил в силу Закон о Госбюджете на 2016 год.

Так, в 2016 году повышение соцстандартов будет проводиться дважды – в мае и декабре. А до тех пор все показатели по-прежнему будут «завязаны» на цифрах, установленных в сентябре 2015 года.

Минимальная зарплата равна прожиточному минимуму из расчета на одно трудоспособное лицо и составляет:
• с 1 января – 1378 грн.;
• с 1 мая – 1450 грн.;
• с 1 декабря – 1550 грн.

Чи можна включати до складу податкової знижки оплату вартості послуг на лікування?

До переліку витрат, які включаються до податкової знижки відповідно п.п.166.3.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) включається сума коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. При цьому, п. 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п 166.3.4 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2015 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2015 року платникам не надається.

Застосування права на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержання яких громадянин має право на застосування податкової знижки по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

При перейменуванні вулиці необхідно перереєструвати РРО протягом 5 днів

У реєстраційному посвідченні реєстратора розрахункових операцій (РРО) (на підставі поданих суб'єктом господарювання документах на господарську одиницю) вказується інформація про господарську одиницю, для якої призначений РРО, зокрема, адреса господарської одиниці. При цьому, РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні.

У разі зміни даних в реєстраційному посвідченні, суб'єкт господарювання подає до органу ДФС за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операцій (РРО) реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Заява подається протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення. Тобто, у разі перейменування вулиці, внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність із вимогами законодавства.

Отже після внесення змін до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, має бути проведена перереєстрація РРО. Зазначена норма передбачена «Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» затвердженого наказом Міністерство доходів і зборів України від 28.08.13 № 417 та роз’яснена листом ДФС України від 06.04.2016 р. № 7654/6/99-99-11-02-02-15.

ГУ ДФС у Запорізькій області